Наказ державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 295 від 02.10.2008

Про затвердження Методичних рекомендацій по впровадженню системи моніторингу у сфері поводження з твердими побутовими відходами

08:59 11.07.11

 

МIНIСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Н А К А З

02.10.2008 N 295


Про затвердження Методичних рекомендацій
по впровадженню системи моніторингу у сфері
поводження з твердими побутовими відходами


Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
04.03.2004 N 265 "Про затвердження Програми поводження з твердими
побутовими відходами" ( 265-2004-п ), з метою впровадження
моніторингу сфери поводження з твердими побутовими
відходами наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації по впровадженню системи
моніторингу у сфері поводження з твердими побутовими відходами, що
додається.

2. Скасувати наказ Міністерства будівництва, архітектури та
житлово-комунального господарства України від 19.09.2006 N 309
( v0309667-06 ) "Про затвердження Системи моніторингу сфери
поводження з твердими побутовими відходами".

3. Управлінню благоустрою та комунального обслуговування
(Стеценко Я.А.) надіслати цей наказ до Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій для впровадження, використання у роботі та
подальшого доведення до відома місцевих органів виконавчої влади
та органів місцевого самоврядування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Р.М.Крамаренка.

Міністр О.Ю.Кучеренко


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства з питань
житлово-комунального
господарства України
02.10.2008 N 295


Методичні рекомендації по впровадженню
системи моніторингу у сфері поводження
з твердими побутовими відходами

I. Загальні положення

1.1. Методичні рекомендації по впровадженню системи
моніторингу у сфері поводження з твердими побутовими відходами
(далі - Методичні рекомендації) спрямовані на впровадження системи
моніторингу у сфері поводження з твердими побутовими відходами
(далі - ТПВ), а також для інформаційного забезпечення сфери
поводження з ТПВ.

1.2. Основні цілі Методичних рекомендацій полягають у
запровадженні:
- інформаційного забезпечення сфери поводження з ТПВ;
- моніторингу об'єктів поводження з ТПВ;
- належної організації моніторингу на стадії проектування
будівництва полігонів ТПВ.

1.3. До основних завдань системи моніторингу у сфері
поводження з ТПВ рекомендується віднести:
- спостереження за обсягами збирання, зберігання,
перевезення, перероблення, утилізації, знешкодження та захоронення
ТПВ, аналізу даних про ТПВ і об'єкти поводження з ними;
- підвищення повноти, достовірності, оперативності і якості
інформаційного обслуговування сфери поводження з ТПВ;
- забезпечення аналітично-інформаційної підтримки прийняття
рішень з управління сферою поводження з ТПВ;
- забезпечення оцінки стану об'єктів поводження з ТПВ і
запобігання негативних впливів на довкілля та здоров'я населення;
- впровадження системи моніторингу полігонів ТПВ;
- забезпечення обґрунтованої оцінки екологічних ризиків щодо
майбутньої експлуатації полігонів ТПВ та заходів з їх закриття і
рекультивації.

1.4. Систему моніторингу сфери поводження з ТПВ
рекомендується ґрунтувати на таких принципах: гармонізації
нормативно-правової та організаційно-методичної бази, сумісності
інформаційно-технічного і програмного забезпечення; системності
спостережень за утворенням ТПВ і станом об'єктів поводження з
ними; повноти та достовірності первинної інформації, своєчасності
її отримання, оброблення, аналізу та ефективності використання.

1.5. Терміни та поняття, що використовуються в даному
документі, вживаються у значеннях, які наведені в Законах України
"Про відходи" ( 187/98-ВР ), "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ), "Про забезпечення санітарного та
епідеміологічного благополуччя населення" ( 4004-12 ), "Про
благоустрій населених пунктів" ( 2807-15 ); постановах Кабінету
Міністрів України "Про затвердження Положення про державну систему
моніторингу довкілля" ( 391-98-п ), "Про затвердження Положення
про моніторинг земель" ( 661-93-п ), "Про затвердження Порядку
здійснення державного моніторингу вод" ( 815-96-п ), "Про
затвердження організації та проведення моніторингу в галузі
охорони атмосферного повітря" ( 343-99-п ); розпорядженні Кабінету
Міністрів України "Про схвалення Концепції Державної програми
проведення моніторингу навколишнього природного середовища"
( 992-2004-р ) та ДБН В.2.4-2-2005 "Полігони твердих побутових
відходів. Основи проектування" ( v0101667-05 ).

II. Моніторинг об'єктів поводження з ТПВ

2.1. Моніторинг об'єктів поводження з ТПВ здійснюється у
відповідності із вимогами законодавства.

2.2. До об'єктів поводження з ТПВ рекомендується відносити
місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання,
перевезення, перероблення, утилізації, знешкодження та
захоронення ТПВ: автоспецпідприємства з перевезення ТПВ,
сміттєперевантажувальні станції, сміттєпереробні підприємства,
сміттєспалювальні заводи та установки, полігони для захоронення
(видалення) ТПВ тощо.

2.3. До об'єктів моніторингу поводження з ТПВ рекомендується
віднести: підземні і поверхневі води, атмосферне повітря,
геологічне середовище та ґрунти, рослинний і тваринний світ, які
розташовані на об'єктах поводження з ТПВ або пов'язані з ними.
2.3.1. Спостереження за станом підземних і поверхневих вод
об'єктів поводження з ТПВ здійснюється відповідно до державних
санітарних норм і правил та екологічного законодавства.
2.3.1.1. При здійсненні моніторингу підземних та поверхневих
вод, рекомендується використовувати:
- Водний кодекс України ( 213/95-ВР );
- постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.99 N 465
( 465-99-п ) "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від
забруднення зворотними водами";
- СанПиН N 4630-88 ( v4630400-88 ) "Санитарные правила и
нормы охраны поверхностных вод от загрязнения";
- наказ Держбуду від 19.02.2002 N 37 ( z0402-02 ) "Про
затвердження Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні
та відомчі системи каналізації населених пунктів України";
- ГОСТ 4979-79. Вода хозяйственно-питьевого и промышленного
водоснабжения. Методы химического анализа. Отбор, хранение и
транспортирование проб;
- ГОСТ 27065-86 (СТ СЭВ 5184-85). Качество вод. Термины и
определения;
- ГОСТ 18963-73. Вода питьевая. Методы
санитарно-бактериологического анализа;
- ГОСТ 24481-80. Вода питьевая. Отбор проб;
- ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и
контроль за качеством;
- ГОСТ 17.1.1.02-77. Охрана природы. Гидросфера.
Классификация водных объектов;
- ГОСТ 17.1.1.04-80. Охрана природы. Гидросфера.
Классификация подземных вод по целям водопользования;
- ГОСТ 17.1.3.06-82. Охрана природы. Гидросфера. Общие
требования к охране подземных вод;
- ДСТУ 3041-95. Система стандартів у галузі охорони
навколишнього середовища та регіонального використання ресурсів.
Гідросфера. Використання і охорона води. Терміни та визначення.
2.3.1.2. У зв'язку з тим, що на території автоспецпідприємств
з перевезення ТПВ утворюються стічні води від миття та дезинфекції
сміттєвозів, рекомендується періодично перевіряти систему очищення
утворюваних стічних вод та показники забруднюючих речовин на
виході з очисних споруд. Очищені стічні води рекомендується
контролювати щодо відповідності їх вимогам для зливу в
каналізацію.
2.3.2. Спостереження за станом атмосферного повітря об'єктів
поводження з ТПВ здійснюється відповідно до державних санітарних
норм і правил та екологічного законодавства.
2.3.2.1. При здійсненні моніторингу атмосферного повітря
рекомендується використовувати:
- Повітряний кодекс України ( 3167-12 );
- постанову Кабінету Міністрів України від 09.03.99 N 343
( 343-99-п ) "Про затвердження Порядку організації та проведення
моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря";
- ГОСТ 17.2.3.01-86. Охрана природы. Атмосфера. Правила
контроля качества воздуха населенных мест;
- ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические
требования к воздуху рабочей зоны;
- ДСП-201-97 "Державні санітарні правила охорони атмосферного
повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними
речовинами)" ( v0201282-97 ).
2.3.2.2. При здійсненні спостережень доцільно вести постійний
облік і контроль за якісним та кількісним складом забруднюючих
речовин, які викидаються в атмосферне повітря.
2.3.3. Спостереження за геологічною будовою та станом ґрунту
об'єктів поводження з ТПВ здійснюється відповідно до державних
санітарних норм і правил та екологічного законодавства.
2.3.3.1. При здійсненні моніторингу геологічного середовища
та ґрунтів рекомендується використовувати:
- Кодекс України про надра ( 132/94-ВР );
- СанПиН 42-128-4690-88 Охрана почвы от загрязнения бытовыми
и промышленными отходами;
- ГОСТ 17.4.2.01-81. Охрана природы. Почвы. Номенклатура
показателей санитарного состояния ( v1476400-81 );
- ГОСТ 17.4.1.02-83. Охрана природы. Почвы. Классификация
химических веществ для контроля загрязнения;
- ГОСТ 17.4.3.01-83 (СТ СЭВ 3847-82). Охрана природы. Почвы.
Общие требования к отбору проб;
- ГОСТ 27593-88. Почвы. Термины и определения химического
загрязнения;
- ГОСТ 17.4.4.02-84. Охрана природы. Почвы. Методы отбора и
подготовки проб для химического, бактериологического,
гельминтологического анализа;
- ГОСТ 17.4.2.03-86 (СТ СЭВ 5299-85). Охрана природы. Почвы.
Паспорт почв;
- ГОСТ 17.4.3.06-86 (СТ СЭВ 5301-85). Охрана природы. Почвы.
Общие требования и классификация почв по влиянию на них
химических загрязняющих веществ.
2.3.4. Спостереження за станом рослинного і тваринного світу
об'єктів поводження з ТПВ рекомендується проводити за такими
факторами: домінуючими екосистемами флори і фауни; територіями
природно-заповідного фонду; шляхами міграції і тимчасових зупинок
тварин, наявних у зонах впливів об'єктів поводження з ТПВ; впливом
забруднюючих речовин на рослинний і тваринний світ від планованої
діяльності на об'єктах поводження з ТПВ (натурні дослідження);
змінами складу рослинних угрупувань і фауни, видової
різноманітності, популяцій домінуючих і цінних видів, які
охороняються, їх фізіологічного стану та продуктивності, стійкості
до хвороб.
2.3.4.1. Якщо у зоні впливу об'єкту поводження з ТПВ є
сільськогосподарські угіддя, то для дослідження вмісту
забруднюючих речовин у рослинах рекомендується використовувати:
- СанПиН 42-123-4089-86 "Предельно допустимые концентрации
тяжелых металлов и мышьяка в продовольственном сырье и пищевых
продуктах";
- СанПиН 42-123-4619-88 "Допустимые уровни содержания
нитратов в продуктах растительного происхождения и методы их
определения".

III. Рекомендації із впровадження системи моніторингу
полігонів ТПВ

3.1. Згідно з ДБН В.2.4-2-2005 "Полігони твердих побутових
відходів. Основи проектування" ( v0101667-05 )
(далі - ДБН В.2.4-2-2005) розділ системи моніторингу в проектній
документації на будівництво полігонів ТПВ, розробляється з
врахуванням результатів інженерних вишукувань, які включають
топогеодезичну зйомку, геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні,
екологічні та санітарно-гігієнічні дослідження тощо, згідно з
державними будівельними, санітарними та екологічними нормами.

3.2. За основу для розроблення системи моніторингу
рекомендується брати матеріали оцінки впливу на навколишнє
природне середовище (далі - ОВНС), що є обов'язковими у складі
проектної документації на будівництво полігонів ТПВ.

3.3. До розділу проекту щодо системи моніторингу
рекомендується включати такі підрозділи:
- підземні і поверхневі води;
- система збирання фільтрату;
- атмосферне повітря;
- система збирання біогазу;
- геологічне середовище та ґрунти;
- рослинний і тваринний світ.
3.3.1. Підземні і поверхневі води.
До підрозділу рекомендується включати такі дані:
а) перелік та місце розташування об'єктів підземних та
поверхневих вод в зоні впливу об'єкту поводження з ТПВ, за якими
ведеться спостереження;
б) місця відбору проб;
в) періодичність відбору проб;
г) перелік забруднюючих речовин, що визначаються;
ґ) показники та гранично допустимі концентрації (далі - ГДК)
забруднень.

Для проведення систематичних спостережень за підземними
водами у зоні впливу полігону рекомендується проектувати
контрольні свердловини.

Згідно з ДБН В.2.4-2-2005 одна контрольна свердловина
передбачається вище полігону за течією підземних вод з метою
відбору контрольних (фонових) проб води. Проби води з контрольної
свердловини, що передбачена вище полігону за течією підземних вод
мають характеризувати їх вихідний стан.

Нижче рівня полігону за течією підземних вод згідно з ДБН
В.2.4-2-2005 (на відстані 50 - 100 м, якщо не має загрози
забруднення ґрунтових вод за рахунок інших джерел) передбачаються
1 - 2 свердловини для відбору проб води, результати аналізів яких
характеризують вплив полігону.

Проектувати свердловини доцільно на всю глибину зони
активного водообміну, а для нагляду за кількома водоносними
горизонтами рекомендується створювати кущі свердловин.
Свердловинами доцільно забезпечувати захист підземних вод від
випадкових забруднень, можливість водовідливу і відкачування, а
також зручність відбору проб.

В проекті рекомендується передбачати проведення відбору проб
води не рідше одного разу в квартал, а у паводковий період -
збільшення до 1 - 2 разів на місяць.

У відібраних пробах рекомендується визначати вміст: аміаку,
нітритів, нітратів, гідрокарбонатів, кальцію, хлоридів, заліза
сульфатів, літію, органічних вуглеводнів, магнію, кадмію, хрому,
ціанідів, свинцю, ртуті, миш'яку, міді, барію, хімічної потреби у
кисні (ХПК), біологічної потреби у кисні (БПК), кислотність (pH).

Місця відбору проб поверхневих водойм рекомендується
проектувати вище місця розташування полігону ТПВ і нижче, а
також - на водовідвідних канавах.

У відібраних пробах поверхневих вод рекомендується визначати
також гельмінтологічні, бактеріологічні та інші
санітарногігієнічні показники.

Якщо у пробах, відібраних нижче місця розташування полігону,
концентрація забруднюючих речовин перевищує контрольну, то
рекомендується розширювати перелік речовин, що визначаються.

У випадку, коли концентрація забруднюючих речовин буде
перевищувати ГДК, рекомендується розробляти та вживати заходів
щодо перешкоджання їх надходженню у поверхневі водойми та підземні
води і зниження забруднень вод до рівня ГДК.

Для зручності відбору проб ґрунтових і поверхневих вод у
проекті рекомендується передбачати можливість водовідливу або
відкачування води перед відбором проб.
3.3.2. Система збирання фільтрату.
До підрозділу рекомендується включати інформацію про
наступне:
а) дренажну систему та споруди і обладнання для відведення і
збирання фільтрату;
б) рівень фільтрату;
в) кількість фільтрату;
г) кислотність (pH);
ґ) електропровідність;
д) ХПК, БПК;
е) концентрацію аміаку, нітратів, нітритів, фенолу, хлоридів,
сульфатів, ціанідів, у т. ч., що легко вивільнюються;
є) вміст загального азоту, фосфатів;
ж) концентрації важких металів;
з) вміст вуглеводнів, особливо тих, що вміщують хлор тощо.

Забруднення фільтратом є одним з основних факторів впливу
полігону на оточуюче природне середовище, тому рекомендується
приділити належну увагу моніторингу його обсягів та складу.

На полігоні, який оснащений системою збирання фільтрату,
рекомендується систематично заміряти і реєструвати кількість
фільтрату.

Кількість фільтрату рекомендується вимірювати за рівнем
рідини в ємностях чи ставках-колекторах або за показниками
лічильників, які встановлені на насосах чи зливних трубопроводах.
У місці з'єднання мережі фільтрату з водоочисними спорудами
рекомендується встановлювати прилад для вимірювання витрат. Прилад
рекомендується оснащувати пристроєм постійної реєстрації потоку.
За відсутності такого приладу, витрати потоку рекомендується
заміряти не рідше ніж раз на добу. На виході з водоочисних споруд
також доцільно передбачити встановлення приладу для вимірювання
витрат.

Дані про кількість фільтрату та його склад і основні
фізико-хімічні характеристики рекомендується реєструвати і
аналізувати для вивчення тенденцій зміни складу і обсягів його
накопичення та розроблення заходів щодо його очищення та
знешкодження.
3.3.3. Атмосферне повітря.
До підрозділу рекомендується включати наступне:
а) дані про місця відбору проб;
б) періодичність відбору проб;
в) перелік забруднюючих речовин;
г) показники та ГДК забруднень.

Для проведення дослідження, проби повітря рекомендується
відбирати на території полігону та в межах санітарно-захисної зони
(на відстані 50, 100, 200 і 500 м від полігону ТПВ) не рідше ніж
двічі на рік.

Дослідження проб повітря рекомендується проводи за такими
показниками: азот, діоксид вуглецю, ангідрид сірчаний, вуглецю
оксид, сірководень, фенол, формальдегід.

Спостереження за станом атмосферного повітря рекомендується
проводити шляхом періодичного відбирання проб над поверхнею
полігону і на межі санітарно-захисної зони та їх аналізу на вміст
сполук, які характеризують процес біохімічного розкладання ТПВ.

Якщо рівень забруднюючих речовин у повітрі буде перевищувати
ГДК на межі санітарно-захисної зони чи ГДК для робочої зони на
території полігону, то рекомендується вживати заходів щодо
зниження рівня цих забруднень.
3.3.4. Система збирання біогазу.
До підрозділу рекомендується включати інформацію про споруди
та обладнання для відведення і збирання біогазу, контроль
технологічних параметрів, склад і обсяги утворення біогазу за
такими пунктами:
а) система дренажу і трубопроводів, насосне та очисне
обладнання тощо;
б) тиск та температура біогазу в трубопроводах;
в) обсяги утворення та витрати біогазу;
г) вміст у біогазі метану, діоксиду вуглецю, сірководню,
кисню тощо.

Для моніторингу міграції біогазу за межі полігону
рекомендується створювати спеціальні колодязі, які розташовують на
границі полігону. Відстань між колодязями може залежати від
особливостей ґрунтів і місця розташування полігону. Рекомендована
максимальна відстань між колодязями 100 - 300 м.

Колодязі для міграції біогазу рекомендується створювати на
глибині, яка відповідає найвищій точці рівня ґрунтових вод чи
найнижчій точці основи полігону, в залежності від того, яка з них
розміщена вище.

В споруди, які розташовані безпосередньо на полігоні чи
поблизу нього може мігрувати біогаз, тому рекомендується проводити
спостереження за його міграцією і накопиченням на цих об'єктах.
Об'єкти-накопичувачі біогазу на полігоні, можуть бути наступні:
- заповнені гравієм чи каменем траншеї;
- підземні трубопроводи чи комунікації;
- шари ґрунту, що мають велику пористість або порожнини.

В проекті рекомендується передбачити проведення регулярного
контролю стану мереж збирання біогазу. В процесі контролю
рекомендується виконувати наступні заходи:
- визначення основних речовин і сполук в колодязях і
колекторах (CO2, O2, CH4);
- вимірювання витрати біогазу в кожній точці замірів;
- реєстрацію тиску і температури біогазу (газу).

На ділянках полігону, де остаточний поверхневий ізолюючий шар
частково чи повністю споруджений, рекомендується перевіряти
поверхню на наявність ознак виходу біогазу. Ці ознаки можуть
характеризуватися пригніченням рослинності, характерним запахом
біогазу чи порушенням ізолюючого шару, де візуально
спостерігається виділення пари, диму або палаючого факелу газу.
Будь-яка з цих ознак вказує на необхідність прийняття додаткових
заходів із затримки виходу, збору чи вентиляції біогазу, а також
заходів безпеки, зокрема протипожежних.
3.3.5. Геологічне середовище та ґрунти.
До підрозділу рекомендується включати дані про наступне:
а) геологічну будову, склад ґрунтів ділянки об'єкту
проектування;
б) місця відбору проб;
в) періодичність відбору проб;
г) перелік забруднюючих речовин, що визначаються;
ґ) показники та ГДК забруднень.

Для проведення дослідження, проби ґрунту рекомендується
відбирати на території полігону та в межах санітарно-захисної зони
(на відстані 50, 100, 200 і 500 м від полігону ТПВ) не рідше ніж
двічі на рік.

Дослідження рекомендується проводити за такими показниками:
pH; вміст: аміаку, нітратів, хлоридів, свинцю, ртуті тощо.
3.3.6. Рослинний і тваринний світ.
До підрозділу рекомендується включати такі пункти:
а) характеристика домінуючих екосистем, флори і фауни;
б) природно-заповідний фонд, наземні водні і повітряні шляхи
міграції тварин;
в) дослідження впливу забруднюючих речовин на рослинний і
тваринний світ від планованої діяльності на об'єктах поводження з
ТПВ;
г) проведення спостережень і натурних замірів показників
зміни (за період експлуатації об'єкту поводження з ТПВ) складу
рослинних угрупувань і фауни, видової різноманітності, популяцій
домінуючих, цінних видів, їх фізіологічного стану і
продуктивності, стійкості до хвороб;
ґ) проведення біологічного моніторингу з використанням
методів біоіндикації та біотестування.

3.4. Проектом рекомендується передбачити функціонування
системи моніторингу і після закриття полігону.

Начальник управління
благоустрою та комунального
обслуговування О.П.Iгнатенкю


Переглядів (3097)


Комментарии
twitter facebook google buzz ВКонтакте

English version

Всеукраїнська газета "Эко Безопасность" № №1-4 (9-12) 2012


Всі номери