Постанова Кабінету Міністрів України від 8.05.96 №486

" Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них"

14:12 01.07.11

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
                    від 8 травня 1996 р. N 486
                               Київ

           Про затвердження Порядку визначення розмірів
           і меж водоохоронних  зон  та режиму ведення
                  господарської діяльності в них

          ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
            N 72 ( 72-2002-п ) від 24.01.2002 )

     Відповідно до статті 87 Водного кодексу України ( 213/95-ВР )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

     1. Затвердити Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних
зон та режим ведення господарської діяльності в них, що додається.
     2. Державному    комітетові    по    водному    господарству,
Міністерству  охорони  навколишнього  природного   середовища   та
ядерної    безпеки,   Міністерству   сільського   господарства   і
продовольства,  Міністерству лісового господарства  та  Державному
комітетові  по  земельних  ресурсах  у тримісячний термін привести
свої нормативні акти у відповідність із цією постановою.

               Перший
     віце-прем'єр-міністр України                П.ЛАЗАРЕНКО
 

              Міністр
     Кабінету Міністрів України                  В.ПУСТОВОЙТЕНКО

     Інд.35

                                          ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
                             постановою Кабінету Міністрів України
                                  від 8 травня 1996 р. N 486

                             ПОРЯДОК
          визначення розмірів і меж водоохоронних зон та
           режим ведення господарської діяльності в них

     1. Цей Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення
розмірів і меж водоохоронних зон та  режим  ведення  господарської
діяльності в них.
     2. Водоохоронні    зони    встановлюються    для    створення
сприятливого режиму водних об'єктів,  попередження їх забруднення,
засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а
також зменшення коливань стоку  вздовж  річок,  морів  та  навколо
озер, водосховищ і інших водойм.
     3. До складу водоохоронних зон  обов'язково  входять  заплава
річки,  перша надзаплавна тераса,  бровки і круті схили берегів, а
також прилеглі балки та яри.
     4. У межах водоохоронних зон  виділяються  землі  прибережних
захисних   смуг   та  смуги  відведення  з  особливим  режимом  їх
використання відповідно до статей 88 - 91 Водного кодексу  України
( 213/95-ВР ).
     5. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом  на
основі нормативно-технічної документації.
     Проекти цих  зон  розробляються на замовлення органів водного
господарства    та   інших   спеціально   уповноважених   органів,
узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему,
власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними
місцевими  органами  державної  виконавчої  влади  та  виконавчими
комітетами  Рад.  ( Абзац  другий  пункту 5 із змінами,  внесеними
згідно з Постановою КМ N 72 ( 72-2002-п ) від 24.01.2002 )
     6. Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням:
     рельєфу  місцевості,  затоплення,  підтоплення, інтенсивності
берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега;
     цільового   призначення   земель,   що   входять   до  складу
водоохоронної зони.
     Враховуючи,  що  ліси мають значну водоохоронну функцію, межі
водоохоронних зон у них не встановлюються.
     7. Водоохоронна зона має внутрішню і зовнішню межі.
     Внутрішня межа  водоохоронної  зони  збігається з мінімальним
рівнем води у водному об'єкті.
     Зовнішня  межа  водоохоронної зони, як правило, прив'язується
до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг,
меж  заплав,  надзаплавних  терас,  бровок схилів, балок та ярів і
визначається  найбільш  віддаленою  від  водного  об'єкта  лінією:
     затоплення  при  максимальному повеневому (паводковому) рівні
води, що повторюється один раз за десять років;
     берегоруйнування, меандрування;
     тимчасового та постійного підтоплення земель;
     ерозійної активності;
     берегових схилів і сильноеродованих земель.
     8. Зовнішня  межа  водоохоронної  зони  на  землях  сільських
населених  пунктів,  землях  сільськогосподарського   призначення,
лісового      фонду,      на     територіях     водогосподарських,
лісогосподарських,  рибогосподарських  підприємств,  а  також   на
землях інших власників та користувачів визначається з урахуванням:
     зони санітарної охорони джерел  питного водопостачання;
     розрахункової зони переробки берегів;
     лісових  насаджень,  що найбільшою мірою сприяють охороні вод
із  зовнішньою  межею  не  менш як 1000 метрів від урізу меженного
рівня води;
     усіх земель відводу на існуючих меліоративних  системах,  але
не менш як 200 метрів від бровки каналів чи дамб.
     9. Для   гірських   і   передгірських   річок  зовнішня  межа
водоохоронної зони визначається з урахуванням геоморфологічних  та
гідрологічних умов, а також селевих та зсувних явищ.
     10. На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної
зони,  як  і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно
до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов
забудови.
     11. Водоохоронна зона морів,  морських заток  і  лиманів,  як
правило,  збігається  з прибережною захисною смугою і визначається
шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.
     12. У  водоохоронній  зоні  дотримується  режим  регульованої
господарської   діяльності.   На   території   водоохоронної  зони
забороняється:
     використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
     розміщення кладовищ,    скотомогильників,    звалищ,    полів
фільтрації;
     скидання   неочищених   стічних   вод  з використанням балок,
кар'єрів, струмків тощо.
     Прибережні захисні  смуги  у  межах водоохоронної зони можуть
використовуватися  для  провадження  господарської  діяльності  за
умови  обов'язкового виконання вимог,  передбачених статтями 89 та
90 Водного кодексу України.
     13. В окремих випадках у водоохоронній зоні може  провадитися
добування  піску  і гравію за межами земель водного фонду на сухій
частині заплави,  у праруслах  річок  за  погодженням  з  органами
Мінекоресурсів, Держводгоспу. ( Абзац перший пункту 13 із змінами,
внесеними  згідно   з   Постановою   КМ   N 72  ( 72-2002-п )  від
24.01.2002 )
     Видобування піску та гравію провадиться на підставі дозволів,
що видаються в установленому законодавством порядку.
     14. Виконання   водоохоронних   та   інших    заходів    щодо
впорядкування водоохоронних зон, за винятком земель водного фонду,
покладається  на  виконавчі  комітети  Рад,  сільськогосподарські,
водогосподарські,  рибогосподарські підприємства, а також на інших
власників і землекористувачів.
     15. Контроль  за  створенням  водоохоронних зон і прибережних
захисних смуг,  а також  за  додержанням  режиму  використання  їх
територій  здійснюється  місцевими  органами  державної виконавчої
влади,  виконавчими  комітетами  Рад,  органами    Мінекоресурсів.
( Пункт  15  із  змінами, внесеними згідно з  Постановою  КМ  N 72
( 72-2002-п ) від 24.01.2002 )

Переглядів (2632)


Комментарии
twitter facebook google buzz ВКонтакте

English version

Всеукраїнська газета "Эко Безопасность" № №1-4 (9-12) 2012


Всі номери